Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Момотов А$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Момотов А. А. Иммунологические показатели у детей с хроническими колостазами [Електронний ресурс] / А. А. Момотов // Хірургія дитячого віку. - 2013. - № 4. - С. 43-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2013_4_9 Цель роботы - изучить изменение иммунологических показателей у детей, страдающих хроническими колостазами, а также зависимость тяжести изменения иммунолог ических показателей от формы течения хронического колостаза. С помощью иммунологических методов обследовано 56 больных с хроническими запорами в возрасте 10 - 16 лет, в том числе 36 (64,3 %) девочек и 20 (35,7 %) мальчиков. У 37 (66,1 %) больных клинически выявлена декомпенсированная форма заболевания, у 18 (32,1 %) - субкомпенсированная. В группу сравнения вошли 39 практически здоровых детей в возрасте 10 - 16 лет. Клеточные и гуморальные факторы иммунитета изучали методом двух уровней иммунологического обследования. Анализ клинических наблюдений детей с хроническими колостазами показал, что при декомпенсированной форме хронического колостаза явления каловой интоксикации не исчезают полностью даже при полном освобождении толстой кишки от каловых масс. Причина стойкой и длительной интоксикации у больных не только в хроническом нарушении эвакуации кишечного содержимого, но и в сопутствующих воспалительных изменениях в слизистой оболочке толстой кишки, нарушающих ее барьерную функцию, в выраженных дисбиотических изменениях микрофлоры толстой кишки, явлениях периколита, выявленных при клиническом обследовании. Формирующиеся в организме в этих условиях компенсаторные изменения в определенной мере должны затрагивать и иммунную систему как наиболее чувствительную и реагирующую на воздействие факторов интоксикации, особенно антигенной природы. Иммунологические показатели у больных с декомпенсированной формой заболевания достоверно отличаются от таковых у лиц с субкомпенсированной формой и здоровых. Общим для обеих клинических форм заболевания является угнетение фагоцитарной активности нейтрофилов в отношении кишечной палочки О-14, увеличение количества нейтрофилов с активизированной миелопероксидазной системой, повышение содержания сывороточных иммуноглобулинов М и G. Выводы: клинико-иммунологическое обследование больных хроническими запорами выявило изменения в их системе гомеостаза на фоне хронического воспаления слизистой оболочки толстой кишки и хронической интоксикации организма, в том числе и со стороны активизированной условно-патогенной микрофлоры толстой кишки. При декомпенсированной форме хронического колостаза отмечаются более глубокие и напряженные изменения иммунной системы, свидетельствующие в определенной мере о меньшей ее стабильности и мобилизационных ресурсах, чем при субкомпенсированной форме заболевания. | ||
| 2. | 
Момотов А. Г. Оценка ближайших и отдаленных результатов комплексного лечения хронических колостазов у детей [Електронний ресурс] / А. Г. Момотов, Г. А. Литвинов, А. А. Момотов, О. А. Яровая, Е. А. Можаев // Український медичний альманах. - 2012. - Т. 15, № 3. - С. 122-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uma_2012_15_3_37 | ||
| 3. |
Момотов А. А. Этиопатогенетические механизмы возникновения и развития хронических колостазов у детей [Електронний ресурс] / А. А. Момотов // Хірургія дитячого віку. - 2016. - № 3-4. - С. 58-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2016_3-4_14 Цель работы - совершенствование методов диагностики хронических колостазов у детей на основе комплексной оценки клинической картины заболевания. Проведен анализ 150 историй болезней детей с запорами в возрасте от 3-х месяцев до 15 лет, находившихся на лечении в ДКБ №1 города Киева. Больные отбирались по принципу случайной выборки по мере поступления их в отделение. При поступлении в стационар всем больным проводилось стандартное клинико-анамнестическое обследование, а также опрос по специально разработанной анкете с целью более глубокого изучения проблемы. Среди больных с запорами наблюдалось превалирование мальчиков над девочками в 1,4 раза (58,7 % и 41,3 % соответственно); для мальчиков было характерно более тяжелое, осложненное течение заболевания. Наиболее вероятными причинами возникновения хронических колостазов являются перенесенные острые кишечные инфекции и другие заболевания, сопровождающиеся массивной антибиотикотерапией, аноректальные нарушения, погрешности в диете, неблагоприятный преморбидный фон. Выводы: анализ данных клинико-анамнестического исследования позволил убедиться в полиэтиологичности хронических колостазов у детей и выявить факторы риска их развития. | ||
| 4. | 
Горбатюк О. М. Профілактика патологічного спайкоутворення та злукової кишкової непрохідності у дітей з ургентною абдомінальною хірургічною патологією [Електронний ресурс] / О. М. Горбатюк, А. О. Момотов, В. В. Гончар, К. Т. Берцун, О. С. Міхнушева // Галицький лікарський вісник. - 2016. - Т. 23, число 3(1). - С. 51-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2016_23_3(1)__21 Післяопераційний спайковий процес в черевній порожнині і ускладнення, що виникають у зв'язку з ним, займає провідне місце в структурі захворюваності і смертності в ургентній абдомінальній хірургії у дітей. Проте єдиної думки з приводу профілактики даної патології не існує. Мета роботи - оптимізація профілактичних заходів у дітей з гострою хірургічною абдомінальною патологією у дітей з метою зниження кількості післяопераційної спайкової кишкової непрохідності. Під спостереженням знаходилось 36 дітей з післяопераційною злуковою кишковою непрохідністю (ЗКН) віком 3 міс - 15 років. Хлопчиків було 22, дівчаток - 14. Випадків ранньої кишкової непрохідності було 4, пізньої - 32. Вивчення клініко-лабораторних особливостей патології проводилось з використанням комплексу діагностичних методик - клінічно-лабораторних, рентгенологічних, сонографічних. Найчастішими етіологічними моментами патологічного післяопераційного спайкоутворення і ЗКН у дітей з гострою абдомінальною хірургічною патологією можуть бути механічні (травматичні хірургічні втручання), ішемічні (розлади васкуляризації очеревини і органів черевної порожнини), інфекційні (тривала інфекція в черевній порожнині), хімічні (асептичне запалення очеревини у разі попадання лікарських речовин) та інші чинники. Доведено, що комбінація до-, інтра- та післяопераційних профілактичних заходів, що спрямовані на ліквідацію названих негативних моментів хірургічного лікування дітей, є ефективним підходом у профілактиці післяопераційної ЗКН. Висновки: ЗКН найчастіше зустрічається у хлопчиків (61,11 %) і дітей старше 10 років (50 %). Серед причин післяопераційної ЗКН перше місце займає гострий деструктивний апендицит. У абсолютної кількості пацієнтів спостерігається пізня ЗКН (89,88 % випадків). З метою профілактики патологічного післяопераційного сппайкоутворення необхідно дотримуватися системного підходу з проведенням до-, інтра- і післяопераційних профілактичних протизлукових заходів. | ||
| 5. | 
Горбатюк О. М. Повторні хірургічні втручання в лікуванні гострого апендициту в дітей [Електронний ресурс] / О. М. Горбатюк, Ю. В. Пащенко, А. О. Момотов, К. Ю. Пащенко // Запорожский медицинский журнал. - 2020. - Т. 22, № 3. - С. 371-377. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2020_22_3_15 Цель работы - оценить опыт хирургического лечения детей с послеоперационными абдоминальными осложнениями при остром аппендиците, установить их частоту и вид, проанализировать причины возникновения для эффективной профилактики. Проанализировали результаты лечения 8832 детей разного возраста, которые перенесли ургентные аппендэктомии по поводу различных форм острого аппендицита в период 2009 - 2018 г. Представлены результаты хирургического лечения 204 (2,31 %) детей с послеоперационными абдоминальными осложнениями, которым показаны повторные оперативные вмешательства. Всего проведено 216 повторных операций различными методиками. Обследование детей было комплексным и включало полное клинико-лабораторное и инструментальное исследование. Основная причина релапаротомий у детей - продолжающийся послеоперационный перитонит (94 случая - 46,08 %) и перитонит с вторичными гнойно-септическими осложнениями (внутрибрюшные абсцессы, кишечные перфорации, гнойные оментиты, несостоятельность кишечных швов, осложнения дивертикулов Меккеля, всего 58 наблюдений - 28,43 %). Ранняя спаечная кишечная непроходимость стала причиной повторных вмешательств у 52 (25,49 %) пациентов. "По требованию" выполнили 167 релапаротомий, из которых 101 открытым способом, 66 лапароскопических. Программированными были 49 релапаротомий, выполненные у 37 детей: 36 открытых программированных лапаротомий, 13 программированных релапароскопий. Умер 1 ребенок, причина смерти - тяжелый сепсис с полиорганной недостаточностью. Выводы: при ургентных аппендэктомиях у детей необходимо учитывать возраст пациента, давность заболевания, общее состояние ребенка и преморбидный фон, которые оказывают существенное влияние на результаты хирургического вмешательства и позволяют спрогнозировать исходы лечения. По нашим наблюдениям, к группе риска относительно возможных послеоперационных осложнений входят дети раннего возраста - у 22,06 % из них отмечены осложнения. Более 2/3 пациентов (68,17 %) госпитализированы в хирургический стационар поздно - более чем через 24 ч от начала заболевания. Послеоперационные осложнения у детей наиболее часто возникают при деструктивных формах аппендицита и поздней госпитализации. Основные показания к релапаротомии: продолжающийся перитонит (46,08 %), спаечная кишечная непроходимость (25,49 %) и абсцессы брюшной полости (15,20 %). Лапароскопические релапаротомии (79 вмешательств: 66 (83,54 %) "по требованию", 13 (16,46 %) программированные) - адекватный метод лечения послеоперационных абдоминальных осложнения у детей, который позволяет достичь положительных результатов лечения у большинства пациентов. Программированные санационные релапаротомии можно с успехом использовать в комплексном лечении детей с тяжелыми разлитыми послеоперационными перитонитами. | ||
| 6. | 
Черніков О. В. Визначення зон обслуговування автогідропідйомників за їх комп’ютерними моделями [Електронний ресурс] / О. В. Черніков, О. О. Рєзніков, А. В. Момотов // Сучасні проблеми моделювання. - 2021. - Вип. 23. - С. 183-190. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/cpm_2021_23_24 | ||
| 7. | 
Кириченко І. Г. Метод визначення стійкості мобільних підйомників з робочими платформами в транспортному положенні [Електронний ресурс] / І. Г. Кириченко, О. О. Рєзніков, М. В. Розенфельд, А. В. Момотов, М. А. Шаламов, І. Р. Кохан // Підйомно-транспортна техніка. - 2021. - № 2. - С. 20-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pidtt_2021_2_4 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |